| Світлана_Медвєдєва | Дата: Субота, 06-Лют-2021, 18:50:51 | Повідомлення # 1 |
|
Инициатор дискусій
Група: Модератори
Повідомлень: 24
Статус: Offline
| Досить таки часто у практиці державні реєстратори стикаються з ситуацією, коли до них звертаються уповноважені особи органів місцевого самоврядування для проведення державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади на відумерлу спадщину. У зв’язку з цим, у державних реєстраторів виникають багато питань, зокрема:
1. Що таке відумерла спадщина?
2. Що повинно містити рішення суду про визнання спадщину відумерлою?
3. Який порядок її оформлення?
4. Чи потрібно припиняти право власності того з власників, що помер?
У нашій публікації ми спробуємо надати відповідь на ці питання.
Що таке відумерла спадщина?
Відповідь на це питання надає Цивільний кодекс України та Цивільно-процесуальний кодекс України. Стаття 1277 Цивільного кодексу України дає чітке визначення відумерлої спадщини: відповідно до норм зазначеної статті, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем знаходження майна зобов'язаний подати до суду за місцем відкриття спадщини або за місцем знаходження майна заяву про визнання спадщини відумерлою.
Правовими підставами визнання спадщини відумерлою можуть бути:
1) фізична відсутність спадкоємців за заповітом та (або) за законом;
2) позбавлення спадкоємців за заповітом та (або) за законом права на спадкування;
3) усунення спадкоємців за заповітом та (або) за законом від права на спадкування;
4) відмова від прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом та (або) за законом;
5) неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом та (або) за законом.
Тобто, виходячи з аналізу норм стаття 1277 Цивільного кодексу України, відумерла спадщина, це майно померлого, що входить до спадку, але спадкоємці, з якихось причин, цей спадок не прийняли протягом встановлених законом строку.
Також, особливо звертаємо увагу державних реєстраторів на ту обставину, що частина друга статті 1277 ЦК України встановлює ініціатором процесу визнання спадщини відумерлою лише орган місцевого самоврядування за місцем його знаходження, який є в даному випадкувигодо набувачем, оскільки вимогами ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлюється, що «спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини».
Відповідь на питання друге.
Порядок розгляду судами справ про визнання спадщини відумерлою, розглядається судами в порядку передбаченому Главою 9 Розділу ІV Цивільного процесуального кодексу України. Стаття 293 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що такі справи розглядаються в порядку окремого провадження. Вимогами стаття 334 ЦПК України встановлюється, що заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини та повинна бути подана не раніше, ніж через рік після відкриття спадщини.
Розглядаючи таку справу, суд, відповідно до статті 338 ЦПК України, обов’язково повинен встановити ту обставину, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття.
Розглянувши справу по суті, суд ухвалює рішення, у якому, відповідно до вимог статті 338 ЦПК України, повинно обов’язково міститись наступне:
· Визнання відповідної спадщини відумерлої;
· Назву територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, якій передається така відумерла спадщина у комунальну власність.
Питання трете.
Державна реєстрація права комунальної власності на відумерлу спадщину провадиться відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових
прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Перелік документів, що повинен бути поданий державному реєстратору, передбачений ч. 1 ст. 27 зазначеного Закону.
Зокрема, п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону зазначено, що одним з таких документів є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Також, державним реєстраторам слід врахувати ту обставину, що ст..31-1 Закону встановлює, що реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. У той же час, інформаційна взаємодія між ДРРП та Реєстром судових рішень станом на сьогоднішній день не налагоджена. Тому, державним реєстраторам, відповідно доп. 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» № 1666 від 06.10.2016 року, повинні, з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду, до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, обов’язково використовувати відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.
У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Окрім того, державним реєстраторам, відповідно до п. 58 Постанови № 1127, у разі, коли в документах, що подаються для реєстрації права власності на відумерлу спадщину, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об’єкта, повинен вимагати від заявника подання технічного паспорту на такий об’єкт.
Таким чином, державному реєстратору для державної реєстрації права власності на
відумерлу спадщину подають:
1). Рішення суду, що набрало законної сили та яким спадщина визнана відмерлої та
визнано право комунальної власності територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування;
2).Технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна, у разі, якщо з поданих документів
неможливо встановити технічні характеристики об’єкту нерухомого майна;
3) Документи, що посвідчують особу заявника та його повноваження.
Питання четверте.
Непоодинокі випадки, коли при зверненні до державного реєстратора уповноваженої особи органу місцевого самоврядування щодо реєстрації відумерлої спадщини, виявляється, що за померлим право власності на цей об’єкт зареєстровано у ДРРП або у РПВН. Виникає питання – чи потрібно право власності померлого припиняти за цим судовим рішенням?
Відповідь: П. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України наголошує, що одним із документів, на підставі якого провадиться реєстрація права власності, є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Розглядаючи справу щодо відумерлої спадщини по суті, суд досліджує всі обставини справи, надає правову оцінку всім доказам, наданих сторонами, встановлює наявність або відсутність факту, що має юридичне значення.
У разі задоволення позову щодо відумерлої спадщини, у територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, за судовим рішенням, виникає право комунальної власності на відумерлу спадщину. У той же час, упомерлого таке право припиняється, оскільки, як зазначалося вище, суд своїм рішенням встановив факт, що має юридичне значення, тобто факт смерті спадкодавця, неотримання спадщини спадкоємцями та перехід права власності на спадкове майно до територіальної громади.
За таких обставин, у разівизнання судом спадщини відумерлої та за відсутності підстав для відмови або зупинення у розгляді заяви, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію та здійснює перехід права від померлого до територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування.
У разі, якщо запис про право власності на об’єкт нерухомого майна міститься в РПВН, то державний реєстратор реєструє право комунальної власності на таке майно за територіальною громадою в особі органу місцевого самоврядування в ДРРП та погашає відповідний запис в РПВН.
Автор: Медвєдєва Світлана, Альона Бабіч, Заболотний Анатолій
|
| |
| |
