Перш за все зазначимо, що всі питання що стосуються створення та подальшої діяльності ОСББ регулюются двома профільними законами:

• ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866 III від 29.11.2001р. (далі – закон про об’єднання співвласників)
  
• ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII від 14.05.2015р. (далі – закон про особливості ОСББ).
  

Відповідно до ст. 6 закону про об’єднання співвласників ОСББ – це юридична особа, що може бути створена лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).
І тут постає перше питання, чи може бути створено ОСББ на базі будинку, який відповідно до модних тенденцій має назву багатофункціональний комплекс з житловими і нежиловими приміщеннями, чи готельний компелекс з квартирами і т.і.
Відповідь «НІ», тобто Закон чітко вказує, що ОСББ може бути створений лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку або багатоквартирних будинків, об’єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою.
Але як ми це перевіримо? У державного реєстратора немає повноважень здійснювати слідчі чи розшукові дії для встановленню істини.
Тому ми керуємося пунктами 3, 4 статті 35 Закону України «Про реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про реєстрацію), де визначено, що засновники (учасники) юридичної особи несуть відповідальність за відповідність установчих документів законодавству та те, що особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.
Крім того, ще є стаття 33 Закону про реєстрацію, в якій зазначено, що у разі якщо під час прийому документів для державної реєстрації або проведення реєстраційних дій у суб’єкта державної реєстрації, державного реєстратора виникає сумнів щодо справжності поданих документів, вони негайно повідомляють про це відповідні правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів.
Тобто, у випадку, якщо державний реєстратор, в силу того, що він є мешканцем цього міста, все ж знає або напевно здогадується, що заявники дещо хитрують у цьому питанні може вказати такому заявнику, про таке право державного реєстратора.
Тож, розуміючи наслідки такого звернення нечесний заявник тричі подумає, ніж звертатися до державного реєстратора з такими документами.
Чи можна створити ОДНЕ ОСББ у двох та більше багатоквартирних будинках?
Можно, при умові, що такі будинки мають спільну прибудинкову територію, елементи благоустрою, обладнання, інженерну інфраструктуру.
Але, слід мати на увазі, що порядок голосування на загальних зборах в такому ОСББ особливий, а саме: голосування співвласників проводиться за кожним багатоквартирним будинком окремо. Результати голосування визначаються окремо для кожного багатоквартирного будинку.
Чи можна створити декілька ОСББ в одному багатоквартирному будинку?
Приклад, співвласники певного під'їзду багатаквартирного будинку не задоволені політикою існюючого ОСББ, або не згодні із кандидатурою особи, що є головою ОСББ та виявили бажання створити окреме ОСББ та керувати справами свого під'їзду окремо.
Проте, таке бажання суперечить приписам чинного законодавства, бо в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об’єднання.
Чи повинен державний реєстратор первіряти дотримання всіх вимог, що передували установчим зборам, щодо належного повідомлення власників про збори, визначення часток у власності під час проведення державної реєстрації?
До повноважень реєстратора не входить перевірка того, чи були дотримані всі вимоги, що передували установчим зборам, щодо належного повідомлення власників про збори, визначення часток у власності та справжності підписів на листах-опитувальниках. Цей обов'язок «лягає на плечі» Голови установчих зборів. Секретар чи лічильна комісія може приймати участь у зборах при необхідності.
Саме Голова установчих зборів, який обирається шляхом голосування на установчих зборах всіма власниками квартир та нежитлових приміщень, підписує Протокол установчих зборів співласників, який в подальшому подається державному реєстратору.
Проте однією із частих скарг на дії державного реєстратора чи судових позовів є  вимога одного із співвласників будинку, що не задоволений створенням такого ОСББ, або не згоден із кандидатурою голови ОСББ та намагається оскаржити таке створення посилаючись на порушення процедури створення.
Практика колегії по скаргам Міністерства юстиції по даній категорії скарг однозначна, якщо порушено САМЕ порядок скликання установчих зборів це не є провиною державного реєстратотора та не є підставою для скасування такого рішення, проте судова практика з такого питання не така однозначна, доволі часто зустрічаються рішення суду, якими скасовують державну реєстрацію на підставі порушення порядку скликання установчих зборів, а реєстраторів дуже часто залучають у таких справах як відповідачів, та з метою зобов'язання здійснити певні дії, а саме – скасувати реєстраційну дію Створення юридичної особи – ОСББ.
Тож, є сенс попереджати заявників про наслідки порушення у процедурі скликання установчих зборів.
Вимоги до оформлення документів при створенні ОСББ. Та чи є необхідність підписувати Протокол кожному власнику квартир і нежитлових приміщень?
Відповідно до частини 7 ст.10 закону про особливості ОСББ рішення зборів співвласників оформляється ПРОТОКОЛОМ, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за","проти","утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.
Форму протокола зборів співвласників багатоквартирного будинку затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015  № 203.
Зробимо наголос, що однією із особливостей даного протоколу є те, що Підпис(и), прізвище(а), ініціали особи (осіб), що склала(и) протокол повторюється на кожній сторінці.
Окрім того, у протоколі обов’язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім’я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).
Керуючись вищезазначеними приписами закону та вивчивши затверджену форму протоколу можна зрозуміти, що підписи всіх співвласників, що взяли участь у зборах та певні відомості пра таких співвласників міститься у САМОМУ  Протоколі, проте це не завжди зручно та приємлимо і реєстратору, і самому ОСББ.
А тому серед реєстраторів розповсюджена практика прийняття пакету документів, в якому підписи співвласників із визначеними законодавством обов'язковими відомостями викладаються у окремому додатку до Протоколу, про що обов'язково зазначається у тексті Протоколу.
Аналізуючи висновки Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, які стосувалися проведення реєстраційних дій щодо ОСББ можна впевнитись, що практика викладання результатів голосування на зборах окремим додатком не вважалися Коллегією за помилку.
Чи є необхідність посвідчувати Протокол про створення нотаріально?
Статтею 15 Закону про реєстрацію визначено, що рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству. Проте далі, в цій статті зазначаються вимоги до рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі та вимоги, які відомості має містити  рішення про припинення юридичної особи. Тобто у самому законі про реєстрацію більше не зазначаються детальні вимоги до рішення про створення юридичної особи.
Оскільки статтею 15 визначено, що рішення повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству, проте не уточнено саме якому закону воно має відповідати, просимо звернути увагу на пункт 22 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», в якій визначено, що тексти рішень про створення юридичних осіб викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.
Дана неузгодженість 2-х рівнозначних законів вносить сумніви в правильність проведення реєстраційної дії при подачі заявником не посвідченого нотаріально Протоколу, що також потребує додаткового вивчення та роз'яснення з боку Міністерства юстиції України, а тому в ціх випадках кожен реєстратор приймає своє власне рішення з цього питання і керується саме власним тлумаченням норм чиного законодавства.
Який же порядок голосування, яким чином рахуються голоси? Хто має право приймати участь у зборах та голосувати?
Оскільки, статтею 1 закону про об’єднання співвласників визначено, що об’єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирногобудинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна, а п.2 ч.1 статті 6 закону про особливості ОСББ  зазначено, що співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника можно зробити висновок, що приймати участь в установчих зборах об'єднання мають право тільки власники, або співласники квартир та/або нежитлових приміщень у будинку.
Крім того, статтею 6 закону про об’єднання співвласників визначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. А статтею 237 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України) визначено: представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Тобто, у разі участі (голосування) в установчих зборах об'єднання представників власників (співласників) квартир та/або нежитлових приміщень у будинку в порядку представництва обов'язково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження, як це передбачено пунктом 25 статті 17 закону про реєстрацію.
Також, зверніть увагу, що законом про об'єднання співвласників визначено інший порядок голосування у певних випадках, а саме: одна особа є власником майна, загальна площа якого становить більш як 50 % загальної площі всіх інших квартир та нежитлових приміщень, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Рішення відповідно до статті  6 закону про об’єднання співвласників  вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників, тобто більше 50%.
Зверніть увагу, що у випадку створення одного об’єднання власниками квартир та/або нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках голосування співвласників проводиться за кожним багатоквартирним будинком окремо. Результати голосування визначаються окремо для кожного багатоквартирного будинку.
Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев’ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування, що відбулося щодо тих осіб які не змогли прийняти участь у зборах.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування, тому підписи з позначкою «ЗА» чи «ПРОТИ» заповнюються власниками квартир персонально!
Звертаємо увагу, що законодавчо неузгодженим є питання щодо осіб, що утрималися, від голосування. Оскільки відповідно до пункту 7 статті 10 закону про особливості ОСББ  передбачено, що рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за","проти", "утримався"), на відміну від статті 6 закону про об’єднання співвласників , де прописано щодо зарахування голосів тільки «за» і тільки «проти».
Таким чином, таке питання також потребує офіційного роз’яснення для врегулювання відповідних законодавчих розбіжностей.
А тепер звернемо увагу на особливості створення ОСББ у новобудовах: статтею 6 закону про об'єднання співвласників чітко зазначено, що установчі збори об’єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
Окрім того, існують ще такі особливості створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, як реорганізація житлово-будівельних кооперативів у об'єднання, це питання регулюється статтею 5 закону про об'єднання співвласників та буде більш детально розглянуто у  наступних темах даної рубрики.
Також, звертаємо увагу, на такий важливий нюанс у оформлені документів під час створення ОСББ, як вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації документи.
Відповідно до статті 15 закону про реєстрацію документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію), текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами), документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.
Частою проблемою та недоліком поданих на реєстрацію документів від представникив ОСББ є їх оформлення без дотримання встановлених вимог, досить часто рішення складені не українською мовою, певні відомості, що мають міститись у протоколі зазначені, переважно, не українською мовою (прізвища/ім'я співвласників, невірно визначені назви документів, що підтверджуть право власності на певну квартиру або нежитлове приміщення), доволі часто у відомостях про голосування містяться виправлення, дописки, закреслення, написи     олівцем, тощо…
Наявність таких недоліків у документах, що подаються для державної реєстрації є підставою для зупинення у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 27 закону про реєстрацію.
Чи існує у установчих зборах ОСББ кворум, який підтверджує правомочність або неправомочність таких зборів?
Законодавчо питання кворуму в ОСББ не врегульовано, але чітко вказано, що якщо протягом зазначеного строку, наданого на письмове опитування необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. З цього робимо висновок, що, навіть, при наявності на установчих зборах мінімальної кількості присутніх, однак пізнішого добору голосів шляхом письмого опитування рішення може бути прийнятим. Тому кворум для самих зборах не є обов'язковим.
Статут ОСББ яким він має бути, що повинен містити та як бути оформленим?
Статтею 7 закону про об'єднання співвласників визначено, що Статут об'єднання складається відповідно до ТИПОВОГО СТАТУТУ, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства (Типовий статут, затверджено Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального  господарства від 27.08.2003 № 141 (у редакції наказу МІНІСТЕРСТВА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 03.04.2017  № 67).
У статуті, відповідно до приписів статті 7 закону про об'єднання співвласників має бути визначено таке: назва і місцезнаходження об'єднання; мета створення, завдання та предмет діяльності об'єднання; статутні органи об'єднання, їхні повноваження та порядок формування; порядок скликання та проведення загальних зборів; періодичність проведення зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об'єднання; порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об'єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат; перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників; права і обов'язки співвласників; відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з цим.
Крім того, статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об’єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до Статуту відомостей про склад співвласників не є обов’язковим.
По суті, подані заявниками документи, не можуть суперечити типовим, але можуть бути доповнені додатковими положеннями, що не суперечать Закону.
Найчастіше, відомостями, які змінюються у тексті Типового статуту є встановлення розмір суми укладених договорів які потребують попереднього (до їх укладення) погодження умов договорів, що відноситься виключно до повноважень загальних зборів об'єднання.
Крім того, у Статуті може бути зазначено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, наприклад, такий, коли кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Інколи зустрічається дещо інший порядок голосування, коли встановлюється що одній квартирі належить 1 голос.
На наш погляд, даний порядок не відповідає чинному законодавству, та порушує права деяких співвласників, оскільки, відповідно до норм законодавства загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, проте надання голосу саме квартирі, на наш погляд,  ніяк не може вважатися визначенням кількості голосів, що належать кожному співвласнику, і при при голосуванні саме таким способом у декількох співласників однієї квартири, начебто відбирається право голосування на загальних зборах на користь когось одного з них, що є неприпустимим.
Хто має право підписувати статут об'єднання?
Законодавством, що регулює сферу діяльності ОСББ не встановлено хто саме повинен підписувати статут об'єднання від імені всіх співвласників. Тож, в такому випадку звертаємося до закону про державну реєстрацію, де пунктом 9 частини 1 статті 15 визначено, що установчий документ юридичної особи (крім державного органу, органу місцевого самоврядування, юридичної особи, яка створена та діє на підставі модельного статуту) викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи).
Дійсно, оскільки загальні збори можуть бути лише у вже існуючої юридичної особи, то ніякого голови та секретаря загальних зборів на етапі створення ще не існує, а тому підписати статут може уповноважена(ні) засновниками (тобто співвласниками) особа(и).
Нотаріальне засвідчення справжності підпису на такому Статуті на етапі створення об'єднання теж не застосовується.
Як же правильно скласти протокол установчих зборів, які питання він має містити?
Абзацом 13 статті 6 закону про об'єднання співвласників визначено, що до повноважень установчих зборів співвласників будинку відноситься прийняття рішень з двох питань:
1) про створення об`єднання;
2) про затвердження статуту об`єднання.
Проте, на сьогоднішній день, практика, стосовно оформлення та складання Протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку із стандартним переліком питань є наступною:
1. Вибори голови та секретаря установчих зборів ОСББ;
2.Створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, та затвердження його назви;
3. Затвердження   Статуту ОСББ.
4. Обрання членів правління ОСББ та голови правління.
5. Обрання членів ревізійної комісії ОСББ.
6. Надання повноважень представнику установчих зборів на підписання статуту та здійснення всіх дій, необхідних для державної реєстрації ОСББ.
Також зборами можуть бути визначені і інші питання порядку денного, що був винесений на обговорення.
Особливо хочемо звернути увагу на останнє питання – уповноваження особи на оформлення та подання документів для державної реєстрації, оскільки саме засновники-співвласники мають уповноважити таку особу, що і буде визначено в Протоколі установчих зборів.
Як правило, дану функцію виконує Голова установчих зборів, однак, це не обов'язково, уповноважити можна і будь-яку іншу особу, що має відповідне бажання і знання.
АЛЕ, ЗНОВУ «АЛЕ»!
Відповідно до пункта 8 частини 1 статті 1 закону про реєстрацію заявником у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи є засновник (засновники) або уповноважена ними особа.
Керуючись статтею 1 закону про об'єднання співвласників, де зазначено, що Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку- це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, можно зробити висновок, що у розумінні цього закону власники квартир та /або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку вважаються його засновниками, тобто і мають бути заявниками про реєстрації створення ОСББ особисто або через представника.
Звертаючись до частини 2 статті 14 Закону про реєстрацію бачимо, що в ньому зазначено, що у разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що засвідчує повноваження представника, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, або нотаріально посвідчена довіреність.
У зв’язку з тим, що з норм Закону не вбачається, яким чином мешканцям ОСББ надати довіреність представнику, постає питання, як отримати нотаріально посвідчену довіреність представнику при проведенні державної реєстрації, якщо в даному випадку уповноваженою особою є голова установчих зборів, або голова правління ОСББ, який уповноважений проводити державну реєстрацію відповідно до протоколу установчих зборів.
Оскільки пунктом 3 статті 237 ЦК України визначено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Закон про об`єднання співвласників  не містить норми, яка б дозволяла установчим зборам обирати особу, уповноважену на подання документів для проведення державної реєстрації створення юридичної особи – ОСББ.
Протокол установчих зборів ще не є актом юридичної особи, оскільки відповідно до пункту 4 статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. І нажаль, інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства, які регулюють дане питання не існує.
Тому практика державної ресєтрації пішла по шляху уповноваження осіб саме Протоколом установчих зборів, що також передбачено Типовими формами документів, затверджених уповноваженим органами, однак у нас знову з’являється оце славнозвісне «АЛЕ».
Законопроект№3774 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» вирішує дану проблему, оскільки в ньому  пропонується внести наступні зміни до пункту 8 частини 1 статті 1: « заявник -особа, уповноважена рішенням про створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи – у разі подання документів для державної реєстрації створення – об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, громадського формування».
На даний час цей законопроект Прийнято за основу із скороч. строку підготовки (15.04.2021).
Враховуючи вищезазначене, питання особи заявника та документів, які він має подати для підтвердження своїх повноважень при реєстрації створення ОСББ не є, на сьогоднішній день, одназначним і кожен реєстратор у таких випадках приймає самостійне рішення якою саме нормою слід керуватися.
Хто і як обирає виконавчі органи ОСББ, які вони бувають?
Статтею 10 закону про об'єднання співвласників визначено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.     Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.
Також, Типовим Статутом ОСББ визначено, що виконавчим органом ОСББ є правління, склад якого затверджується Загальними зборами співласників. Правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника, який відповідно до вимог Статуту діє без доручення від імені об’єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління, тобто є керівником.
Дані вимоги Типового установчого документу вказують на те, що саме протоколом зборів Правління обирається його Голова.
Внаслідок чого, при створенні ОСББ, державному реєстратору на практиці також подається Протокол зборів правління, який визначає одноособового керівника ОСББ.
Існуюча колізія закону, яка склалася на даний час з цього питання чітко висвітлена Постановою Північного Апеляційного Господарського суду № 910/7886/19 від 12.02.2020 року з якої вбачається, що установчі збори співвласників будинку не мають права приймати рішення щодо обрання членів правління та членів ревізійної комісії ОСББ, з огляду на наступне: - частиною 13 статті  6 Закону про об`єднання співвласників визначено, що до повноважень установчих зборів співвласників будинкувідноситься прийняття рішень з двох питань:1) про створення об`єднання;2) про затвердження статуту об`єднання.
Частиною 1 статті 10 Закону про об`єднання співвласників  визначено, що органами управління об`єднання - є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.
Відповідно до частини 9 статті 10 Закону про об`єднання співвласників  питання щодо обрання членів правління об`єднання відноситься до виключної компетенції загальних зборів ОСББ.
Отже, обрання органів управління ОСББ відноситься не до компетенції установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, а до компетенції загальних зборів вже створеного ОСББ.
Проте, відповідно до приписів статті 9 Закону про державну реєстрацію юридична особа обов’язково повинна містити відомості про керівника юридичної особи, а тому ці відомості обов’язково зазначаються у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи.
Наразі, постає питання, яким чином обирається (призначається) керівник новоствореного ОСББ. Оскільки, відповідно до приписів чинного законодавства виконавчим органом об’єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам, а голову правління обирає правління зі свого складу.
Крім того, слід звернути увагу на те, як повинно бути оформлено рішення правління:
Частиною 15 розділу III Типового Статуту визначено, що Рішення правління викладаються у протоколі засідання правління із зазначенням кожним з членів правління результату свого голосування («за» або «проти»), засвідченого власноручним підписом.
Чи можуть до складу правління та ревізійної комісії входити не співвласники багатоквартирного будинку.
Питання щодо того, хто може входити до складу ревізійної комісії чітко врегульовано пунктом 17 розділу ІІІ Типового статуту, а саме: «Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об’єднання на загальних зборах обирається з числа співвласників ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора».
Питання щодо того, хто може входити до складу правління не таке однозначне. Законодавчо чітко не визначено, що правління об'єднання обирається зі складу співвласників, також законодавчо не визначено, що заборонено або не дозволяється обрання не співвласників до складу правління, а тому розповсюджена така думка: «що дозволено те, що не заборонено законом».
Проте, аналізуючи чинне законодавство з даного питання бачимо, що статтею 14 закону про об'єднання співвласників встановлено, що Співвласник має право обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання. Відповідно до статті 10 вищезазначеного закону визначено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори співвласників. А статею 6 закону про особливості ОСББ зазначено, що Співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника, статтею 9 цього закону передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.
Участь інших осіб в управлінні ОСББ визначені статею 9 закону про особливості ОСББ, в якій зазначено, що за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.
Крім того, статтею 12 закону про об'єднання співвласників зазначено, що за рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.    Враховуючи вищезазначені норми чиного законодавства, можна прийти до висновку, що обрання до складу правління, та подальше управління об'єднанням у складі правління – це все-таки право співвласників, а не сторонніх осіб.
Для випадків, коли керування об'єднанням буде здійснюватися не співвласниками передбачені інші форми управління, статею 9 закону про особливості ОСББ та статею 12 закону про об'єднання співвласників.
Проте оскільки дані норми законодавства не дуже чіткі та однозначні рішення з трактування цієї норми приймається державним реєстратором самостійно.
Хто вважається засновниками (учасниками) ОСББ, невже потрібно перераховувати усіх співласників в реєстрі з їх долями? А якщо таких осіб, наприклад, 100, 300, 500 та більше?
Враховуючи те, що власники квартир та/обо нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть дуже часто змінюватися, ОСББ який внесе до своїх відомостей інформацію про ВСІХ співвласників із персональною інформацією зіштовхнется в реаліях їз проблемою регулярного внесення змін до відомостей про таку юридичну особу – ОСББ, що не завжди є  зручним та доцільним, а тому на практиці зустрічається наступна інформація про засновників: «фізичні та юридичні особи-співвласники багатоквартирного будинку», «фізичні особи у кількості 250 осіб», «члени ОСББ», «співвласники багатоквартирного будинку» і т.і.    Однак, зверніть увагу, що ми керуємося заявницьким принципом, тому як заяниками  прописано форму 2, так ми і вносимо інформацію до реєстру.
Чи можна використовувати більше одного КВЕД в діяльності  об'єднання?
Так, чому б ні. Що не заборонено, те дозволено. Найчастіше використовують основний КВЕД по ОСББ - 81.10 або 68.32.
Хто є бенефіціаром?
Відповідно пункту 9 статті 9 Закону про реєстрацію  КБВ в ОСББ – відсутній.