| Виолетта_Трачук | Дата: П`ятниця, 07-Тра-2021, 12:56:04 | Повідомлення # 1 |
 Новичок
Група: Член ГО
Повідомлень: 6
Статус: Offline
| Рубрика "ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ОЧИМА ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРАТОРА»
Тема: «Правовий статус державного реєстратора (законодавство, підзвітність, контроль)»
«Правовий статус є складною категорією, що характеризується системністю, універсальністю і комплексністю . Вона відіграє надзвичайно важливу роль в організації суспільних відносин, оскільки шляхом встановлення прав, обов’язків, а також гарантій їх реалізації , визначає основоположні принципи взаємодії суб’єктів правовідносин та визначає місце конкретного суб’єкта правовідносин в суспільстві.» (А.В.Панчишин)
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТРАТОР – ЦЕ ХТО?
Найменування посад (професій) працівників визначаються відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. N 327 (зі змінами). Державний реєстратор - (код 1229.3) (Лист Мінсоцполітики від 19.10.2017 року № 2599/0/101-17).
І тут я би хотіла зупинитись. Якщо це посада (професія/вид діяльності), то у неї має бути визначений правовий статус. Як всі ми знаємо, станом на сьогодні немає чіткого визначення цього поняття. І я поясню чому.
Державний реєстратор підпадає під дію різних за своєю суттю законодавчих та нормативних актів. По перше це безпосередньо профільний Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»(далі – Профільний закон) ,стаття 1 якого визначає державного реєстратора як «особу, яка перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації». Стаття 6 того ж Закону дає нам чітке визначення вимог, які законодавець заявляє відносно такої особи «Державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації».
Докладніше про кваліфікаційні вимоги можна дізнатись в Наказі Міністерства юстиції України «Про врегулювання відносин, пов’язаних зі статусом державного реєстратора» від 29.12.2015 року № 2790/5.
По друге це Закони України «Про державну службу», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Вони також мають вплив на державного реєстратора впродовж останніх п’яти років. Адже з прийняттям 26 листопада 2015 року Закону Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 835-VIII перелік суб’єктів державної реєстрації поповнили виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, та районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.
Саме завдяки цьому закону ми зараз з Вами знаходимось на своїх робочих місцях.
Таким чином відбулось поєднання двох елементів державного реєстратора і (в залежності від виду суб’єкта) або державного службовця, або посадової особи місцевого самоврядування.
І знову підемо до понять.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.(Стаття 1 ЗУ «Про державну службу»).
Посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. (Стаття 2 «Про службу в органах місцевого самоврядування»).
А тепер детальніше відносно повноважень.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 № 5 організаційно-розпорядчими обов’язками (наявність яких є характерним для поняття «посадова особа») є обов’язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Визначення щодо консультативно-дорадчих взагалі відсутнє. Але є визначення самого консультативно-дорадчого органу – «це колегіальна установа або орган, які створені при органі публічної влади на постійній чи тимчасовій основі з метою забезпечення участі громадян в управлінні державними та суспільними справами шляхом проведення консультацій з громадськістю, попереднього обговорення питань, віднесених до компетенції органу публічної влади та здійснення громадського контролю за його діяльністю».
Здавалось би з державною реєстрацією немає нічого спільного. І це не здається. У державного реєстратора немає ні організаційно-розпорядчих, ні консультативно-дорадчих функцій, і він не залучається до виконання завдань і функцій державного органу, які прямо не пов’язані з державною реєстрацією.
Це не закріплено на законодавчому рівні, і саме тому існує правова колізія відносно чіткого статусу державного реєстратора,але це безпосередньо впливає з норм Закону № 835-VIII від 26 листопада 2015 року.
Прикінцеві та перехідні положення якого і наділили виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, та районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації статусом суб’єкта державної реєстрації. Таким чином, для належної реалізації нових (не організаційно-розпорядчих чи консультативно-дорадчих) функцій повноважень суб’єкта державної реєстрації має бути робоча одиниця – державний реєстратор, яка і забезпечує безпосереднє фізичне виконання цих завдань. Виходить державний реєстратор має особливий статус серед посадових осіб та державних службовців, що має бути чітко відображено у його посадовій інструкції (що буває не завжди) та у чинному законодавстві (чого немає взагалі).
І ще один цікавий нюанс. Профільний Закон містить розмежування відповідальності державного реєстратора як особи що безпосередньо проводить реєстраційні дії, та суб’єкта державної реєстрації як організації, що повинна забезпечити всі умови для виконання державним реєстратором своїх функцій та технічних завдань, що виникають в процесі державної реєстрації, забезпечення формування та зберігання реєстраційних справ.
Маючи водночас статус посадової особи/державного службовця при прийнятті на службу на державного реєстратора розповсюджуються всі вимоги та обмеження передбачені Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (статті 5, 10, 12), та «Про державну службу» (статті 19, 20, 21, 32).
Також на державного реєстратора розповсюджуються Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (Наказ Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158), Правила внутрішнього трудового розпорядку відповідного суб’єкта (ради/адміністрації) якими, зокрема визначається графік роботи реєстратора та звичайно Кодекс законів про працю, який визначає загальні правові засад та гарантії здійснення трудової діяльності.
Також зверніть увагу на статтю 166-11. Кодексу України Про Адміністративні правопорушення (Порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), яким передбачено відповідальність посадової особи за порушення строків та інших вимог встановленого законом порядку проведення державної реєстрації, порядку пересилання та зберігання реєстраційних справ.
Повертаючись до ролі Профільного закону в частині визначення статусу Державного реєстратора, варто зробити акцент на тому, що сама преамбула даного Закону наголошує що даний Закон «регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців», а стаття 4 Закону зазначає що врегулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації відбувається виключно профільним Законом, Розділ V якого передбачає відповідальність державного реєстратора,та визначає порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації. «Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.» (Розділ V, стаття 34).
Таким чином, резюмуючи вищевикладене, можемо дійти висновку про наступне. Діяльність державного реєстратора в контексті всього спектру від прийому документів до винесення рішення регулюється виключно Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»,стаття 5 якого передбачає «Втручання будь-яких органів, їх посадових осіб, громадян, юридичних осіб та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом».
Це означає, що втручатись в роботу державного реєстратора не може навіть сам суб’єкт державної реєстрації, та його посадові особи. І на цьому треба зробити наголос, оскільки з прийняттям Закону Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 835-VIII деякі посадовці ОМС та ОДВ вирішили, що тепер можуть безпосередньо і напряму впливати на державних реєстраторів, мотивуючи це їх прямою підпорядкованістю і підконтрольністю цим особам. Багато випадків прямого тиску на державного з боку посадовців має місце саме через необізнаність останніх про свої права та обов’язки в повній мірі, а також про права та обов’язки тієї посадової особи, яка такий тиск здійснює. Погрози звільненням, позбавлення премій – це, на жаль реалії, про які я чую від колег. Так от, шановні колеги, хоч рішення про ваше прийняття/ звільнення з посади і приймає відповідний сільський/міський голова (голова рда) він в цей момент діє не як власник «приватного підприємства». Це помилкове твердження, і містить у собі відголосок «панщини». Як барин мовить так і буде. Але закон говорить зовсім про інше. Така особа діє як представник відповідної територіальної громади, з податків сплачених жителями якої і формується бюджет на діяльність відповідної ради та зарплатний фонд її працівників.
Завершити хочу нагадуванням - ВСЕ, ЩО ВИ РОБИТЕ В ЄДИНОМУ ДЕРЖАВНОМУ РЕЄСТРІ ПІД ВАШИМ ОСОБИСТИМ ЕЛЕКТРОННИМ КЛЮЧЕМ – ТО ВАША ОСОБИСТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.
За це не відповідатиме ні голова адміністрації чи ради, ні виконком,ні інші високі посадовці. Це ваше. І саме для цього Вам потрібно чітко знати власний правовий статус та бути готовим у разі необхідності його захистити.
Підготовлено Віолеттою Трачук
|
| |
| |
