| Diane_Emec | Дата: П`ятниця, 23-Лип-2021, 12:01:33 | Повідомлення # 1 |
|
Новичок
Група: Член ГО
Повідомлень: 2
Статус: Offline
| Рубрика «Державна реєстрація очима державного реєстратора»
Тема: АПОСТИЛЬ – ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ?
? Що таке апостиль?Таке поняття як легалізація офіційного документа означає перевірку його відповідності чинному законодавству України або законодавству держави перебування.На сьогодні найбільш поширеним способом оформлення документів для їх можливого використання за кордоном є проставлення апостиля, запровадженого Гаазькою Конвенцією від 1961 року.
! Апости́ль (з фр. apostille) - це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав-учасниць Конвенції. Штамп апостиля розміщується або на самому документі, або на окремому аркуші, що скріплюється з документом.Підтвердження підписів і печаток на офіційних документах апостилем робить ці документи чинними в усіх країнах-учасницях Гаазької конвенції.Україна приєдналась до Гаазької Конвенції 10 січня 2002 року, Конвенція набула чинності 22 грудня 2003 року, відтак держави-учасниці Конвенції (перелік додається), відмовилися у відносинах із Україною від вимоги повної консульської легалізації офіційних документів і перейшла на спрощену процедуру апостилювання.Основною метою цієї Конвенції є полегшення обігу офіційних документів, створених в одній Договірній Державі, які мають бути представлені в іншій Державі - учасниці Конвенції. Конвенція відповідно заміняє обтяжливі і часто тривалі формальності процесу легалізації офіційного документа простим проставленням апостилю компетентними органами держави, в якій цей документ був створений.Єдиною формальною вимогою, яка має місце при застосуванні Конвенції, є проставлення апостиля компетентним органом України для представлення на території держав - учасниць Конвенції. В свою чергу, офіційні документи таких держав, що представляються на території України, мають бути засвідчені апостилем, що проставляє компетентний орган відповідної держави.Апостиль, окрім засвідчення дійсності підпису та компетенції особи, що підписала (видала) офіційний документ, також, в окремих випадках, засвідчує дійсність штампа або печатки, що скріплює документ.
Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).
Відповідно до частини другої статті 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, дотримання процедури проставлення апостиля не може вимагатися державами-учасницями Конвенції, якщо існують угоди між двома або декількома державами, які відміняють або спрощують дану процедуру, або звільняють сам документ від легалізації.У зв’язку з цим необхідно звернути увагу на те, що навіть з набуттям чинності Конвенцією для України проставлення апостиля не може вимагатися державами у відповідних випадках, передбачених міжнародними договорами України (перелік країн, з якими Україна має міжнародні договірні відносини разом з переліком таких угод додається).Разом з тим, необхідно враховувати, що якщо договір, конвенція або угода між двома або декількома Договірними державами містить положення, що вимагають дотримання певної формальної процедури, ця Конвенція передбачає відхід від таких положень лише в тому випадку, якщо зазначена в них формальна процедура є більш суворою, ! ніж формальна процедура, передбачена в Конвенції. Отже, при розгляді документів, необхідно встановити, документи якої країни Вам подано, визначити, чи є ця країна учасницею Гаазької конвенції та чи є між Україною та тією державою міжнародні договірні відносини.
? Хто може проставляти апостиль? В Україні повноваженнями проставляння апостилю наділені:
Міністерство освіти і науки України – на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що стосуються сфери освіти і науки;
Міністерство юстиції України – на документах, що видаються органамиюстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України;
Міністерство закордонних справ України - на всіх інших видах документів.
? Які документи підлягають апостилізації?Апостиль проставляється:
на документах, які виходять від органів судової влади України;
на документах, які виходять від органів прокуратури України, органів юстиції;
на адміністративних документах;
на документах про освіту та вчені звання;
на документах, оформлених державними і приватними нотаріусами;
на офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних особами у їх приватній якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріальних засвідченнях підписів.
Ці Правила не поширюються: на документи, видані закордонними дипломатичними установами України; на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.
? На яких документах апостиль не проставляється?Апостиль не проставляється на: оригіналах паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, дозволів на носіння зброї, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчень особи; оригіналах, копіях (фотокопіях) нормативно-правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.Документи, наведені вище, можуть бути прийняті для проставлення апостиля у вигляді копій (фотокопій), засвідчених у нотаріальному порядку.Оригінали офіційних документів, виданих установами колишніх союзних республік у складі СРСР, не можуть бути прийняті на території України для проставлення апостиля.Апостиль може бути проставлено на копіях (фотокопіях) або копіях (фотокопіях) з перекладом цих документів, засвідчених у встановленому порядку на території України.Апостиль може бути проставлено на копіях (фотокопіях) або копіях (фотокопіях) з перекладом документів, що стосуються сфери освіти і науки, засвідчених у встановленому порядку на території України, лише після попередньої легалізації (консульської легалізації чи проставлення апостиля) оригіналів цих документів.
КОНСУЛЬСЬКА ЛЕГАЛІЗАЦІЯ Ко́нсульська легаліза́ція — це процедура визнання офіційних документів, виданих на території України, закордоном, яка проводиться в міністерствах України та консульствах іноземних держав на території України.На відміну від апостилю, консульська легалізація проводиться в тих країнах, які не підписали Гаазьку конвенцію від 5 жовтня 1961 року.Порядок консульської легалізації офіційних документів установлюється Віденською конвенцією «Про консульські зносини» 1963 року.Легалізація в установленому порядку документа надає йому право на існування в міжнародному обігу.Консульська легалізація є більш складною процедурою ніж апостиль і представляє собою засвідчення підпису посадової особи та печатки організації, до якої належить ця посадова особа.Консульська легалізація здійснюється уповноваженим працівником Департаменту консульської служби МЗС України, Представництв МЗС на території України або консульською посадовою особою закордонної дипломатичної установи України.Кожна країна має свою процедуру консульської легалізації, але основними етапами кожної є наступні кроки: Засвідчення документа у нотаріуса, також засвідчується переклад документа та підпис перекладача. Засвідчення підпису та печатки нотаріуса в Міністерстві юстиції України. Засвідчення печатки Міністерства юстиції в Консульському відділі Міністерства закордонних справ України. Засвідчення в консульстві країни, для якої проводяться легалізація документа.
Законодавча база:
1. Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів
2. Віденська конвенція «Про консульські зносини».
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів».
4. Наказ МЗС України, Мінюсту України, Міносвіти і науки України «Про затвердження Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав».
5. Положення про консульський збір України, затверджене наказом Міністерства закордонних справ України.
6. Про затвердження Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном.
Додаток 1. Перелік держав-учасниць Гаазької Конвенції взято з офіційного вебсайту Міністерства закордонних справ:
1. Австралія
2. Австрія
3. Азербайджан*
4. Албанія
5. Андорра
6. Антигуа і Барбуда
7. Аргентина
8. Багами
9. Барбадос
10. Бахрейн
11. Беліз
12. Бельгія
13. Білорусь*
14. Болгарія*
15. Болівія
16. Боснія та Герцеговина
17. Ботсвана
18. Бразилія
19. Бруней
20. Бурунді
21. Вануату
22. Венесуела
23. Вірменія
24. Гайана (набула чинності 18.04.2019)
25. Гватемала
26. Гондурас
27. Гренада
28. Греція
29. Грузія*
30. Данія
31. Домініка (Співдружність Домініки)
32. Домініканська Республіка
33. Еквадор
34. Ель Сальвадор
35. Естонія*
36. Ізраїль
37. Індія
38. Ірландія
39. Ісландія
40. Іспанія
41. Італія
42. Казахстан*
43. Кабо-Верде
44. Киргизька Республіка*
45. Китай*, Гонконг
46. Китай, Макао
47. Кіпр
48. Колумбія
49. Косово**
50. Коста-Ріка
51. Корея (Республіка Корея)
52. Латвія*
53. Лесото
54. Литва*
55. Ліберія
56. Ліхтенштейн
57. Люксембург
58. Маврикій
59. Марокко
60. Македонія*
61. Малаві
62. Мальта
63. Маршалові острови
64. Мексика
65. Молдова*
66. Монако
67. Монголія*
68. Намібія
69. Нідерланди
70. Нікарагуа
71. Німеччина
72. Ніує
73. Нова Зеландія
74. Норвегія
75. Оман
76. Острови Кука
77. Панама
78. Парагвай
79. Перу
80. Південно-Африканська Республіка
81. Польща*
82. Португалія
83. Російська Федерація*
84. Румунія*
85. Самоа
86. Сан-Марино
87. Сан-Томе і Прінсіпі
88. Свазіленд
89. Сейшели
90. Сент-Вінсент і Гренадіни
91. Сент-Кіттс і Невіс
92. Сент-Лусія
93. Сербія
94. Словацька Республіка
95. Словенія
96. Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії
97. Сполучені Штати Америки
98. Сурінам
99. Таджикистан*
100. Тонга
101. Тринідад і Тобаго
102. Туніс
103. Туреччина*
104. Угорщина*105. Узбекистан*
106. Україна
107. Уругвай
108. Фіджі
109. Філіппіни (набула чинності 14.05.2019)
110. Фінляндія
111. Франція
112. Хорватія
113. Чеська Республіка*
114. Чорногорія
115. Чилі
116. Швейцарія
117. Швеція
118. Японія*
Країни, з якими Україна підписала договори про правову допомогу, що скасовують вимогу легалізації офіційних документів.**
Україною було висловлено заперечення щодо приєднання Косово до Гаазької Конвенції 1961 року, у зв’язку із чим Конвенція не застосовується у відносинах між Україною та Косово, апостиль на документах для використання на території Косово не проставляється.
Додаток 2 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, від 22 січня 1993 р. (Конвенція застосовується у відносинах з державами: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизія, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан), стаття 29 Договору між Україною і Китайською Народною Республікою про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах від 31.10.1992р., стаття 13 Договору між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 07.07.1993р., стаття 13 Договору між Україною і Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 15.02.1995р., стаття 13 Договору між Україною і Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 23.05.1995р., стаття 18 Договору між Україною і Чеською Республікою про правову допомогу і правові відносини у цивільних справах від 28.05.2001 р., стаття 22 Договору між Україною та Угорською Республікою про правову допомогу в цивільних справах від 02.08.2001 р., стаття 15 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993р., стаття 15 Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 13.12.1993 р., стаття 45 Договору між Україною і Монголією про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах від 27.06.1995р., стаття 13 Договору між Україною і Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 09.01.1995р., стаття 13 Договору між Україною і Республікою Узбекистан про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах від 19.02.1998р., стаття 13 Угоди між Україною і Турецькою Республікою про правову допомогу у цивільних справах, стаття 12 Договору між Україною та Соціалістичною Республікою В`єтнам про правову допомогу і правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 06.04.2000 р., стаття 12 Договору між СРСР та Народною Республікою Болгарія про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах (1958 р.), стаття 12 Договору між СРСР та Румунською Народною Республікою про надання правової допомоги у цивільних, сімейних та кримінальних справах (1975р.), стаття 41 Договору між СРСР і Алжирською Народною Демократичною Республікою про взаємне надання правової допомоги (1982р.).
При цьому слід звернути увагу, що положення ряду вказаних договорів звільняють від будь-якого засвідчення всі документи, що стосуються цивільних, сімейних та трудових справ, в той час, як деякі договори передбачають можливість такого звільнення лише для документів, що надаються у процесі застосування відповідного договору.
Дане узаглення не є нормою права та містить рекомендаційний характер.
Публікацію підготовлено членом ГО "Спільнота реєстраторів" Ємець Діаною
|
| |
| |
| Лика | Дата: П`ятниця, 13-Сер-2021, 07:00:45 | Повідомлення # 2 |
 Дуже активний
Група: Адміністратори
Повідомлень: 65
Статус: Offline
| Легалізація іноземних офіційних документів
Держави, бажаючи скасувати вимогудипломатичної або консульської легалізації іноземних офіційних документів,
вирішили укласти відповідну конвенцію. Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, була підписана 05.10.1961 року в м. Гаага. Відповідно до Закону України „Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів” від 10.01.2002 р. № 2933-ІІІ наша держава приєдналася до Конвенції, що набула чинності з 22.12.2003 р.
Апостиль (apostille) – стандартизований сертифікат чи штамп, який ставиться на документах або оформляється у вигляді додатка до документа. Документи, які завіряються таким чином, не потребують додаткової легалізації, причому їх визнавати зобов’язані на будь-якому державному рівні в державах, які приєдналися до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Тобто, документи цих країн мають бути лише апостилізовані. Апостилізовані документи відміняють вимоги легалізації іноземних офіційних документів.
Апостиль має форму квадрата, довжина сторін якого дорівнює щонайменше 9 см.
Зразок апостиля
| (Convention de La Haye du 5 octobre1961) |
| |
| 1. Країна: ....................................... |
| |
| Цей офіційний документ |
| 2. підписаний .................................... |
| 3. у якості...................................... |
| 4. містить проставленупечатку/штамп ............. |
| |
| Підтверджено
|
| |
| 5. у................. 6. дата ............
|
| 7. ким........................................... |
| 8. N.................
|
| 9.Печатка/штамп
10. Підпис |
| ..................
.................... |
Відповідно до статті 1 Конвенції відміна вимоги легалізації іноземних документів поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.
Згідно з Конвенцією офіційними документами вважаються:
1) документи, які надходять від органу чи посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які надходять від органів прокуратури, секретаря суду чи судового виконавця;
2) адміністративні документи;
3) нотаріальні акти;
4) офіційні написи, зроблені на
документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні написи про реєстрацію документа чи факту, який мав місце на певну дату, та офіційні й нотаріальні завірення підписів. Дія Конвенції поширюється на документи про освіту, соціальний стан, трудовий стаж, свідоцтва про перебування живими, довідки, довіреності, судові рішення та матеріали про громадські, сімейні та кримінальні справи. Апостиль проставляється на статутах та впорядкованих документах, патентній та іншій документації, що надходить від органу державної влади (свідоцтвах про реєстрацію, ліцензіях тощо). На статутних документах, змінах та доповненнях до них повинна бути відмітка та печатка реєстраційної палати чи податкового органу, а також підпис посадової особи реєстраційної палати.
Положення Конвенції не поширюються на документи, що видаються дипломатичними чи консульськими агентами, а також адміністративні документи, які мають безпосереднє відношення до комерційної чи митної операції. До них належать домовленості на проведення угод, пересування товарів через кордон, договори (контракти) про постачання товарів та надання послуг, виконання різноманітних робіт та їх розрахунків і т. д.
У тих випадках, коли законодавством країни, на території якої будуть використовуватися ці документи, передбачена
легалізація документів, вони мають легалізуватися у консульствах. Легалізація включає поступове проставляння засвідченого надпису в кількох закладах. Збереження багатоступеневості при легалізації такого роду документів дає змогу здійснювати суворіший контроль за діяльністю комерційних підприємств.
Консульська легалізація полягає у підтвердженні відповідності документів законодавству держави їхнього походження
та є засвідченням достовірності підпису посадової особи, її статусу та печаткою уповноваженого державного органу на документах та актах для їх подальшого використання на території іншої держави. Консульська легалізація документів
може бути проведена трьома способами:
1) на території держави, яка видає
цей документ;
2) на території держави, де
необхідно надати цей документ (використати);
3) на території третьої держави.
Усі три способи консульської
легалізації документів складаються з ряду різноманітних завірень:
1) спочатку в нотаріуса завіряються
документи та достовірність їх перекладу на мову держави, де будуть вони використовуватися. Потім подається звернення до міністерства юстиції, яке засвідчує достовірність підпису нотаріуса. У департаменті (іншому компетентному органі, залежно від держави) консульської служби міністерства зовнішніх справ підтверджується достовірність підпису особи міністерства юстиції. Легалізація документа відбувається у консульстві держави, на території якої використовуватимуться ці документи;
2) іноземні документи спочатку
завіряються у дипломатичному представництві чи консульському закладі тієї держави, на території якої їх було видано. Підпис та печатку під підтвердженням мають право ставити лише посол, начальник консульського відділу (консул) і його заступник (віце-консул). Завірені документи, після перевірки за каталогом достовірності підпису, відтиску печатки та повноважень працівника консульського відділу, легалізуються уповноваженим органом консульської служби міністерства зовнішніх справ тієї держави, де використовуватимуться документи. У цьому випадку також може вимагатися нотаріально завірений переклад документів на мову держави, на території якої використовуватимуться ці документи;
3) третій випадок консульської
легалізації документів через свою специфіку не отримав широкого застосування, але можливість його використання при певних умовах не виключається.
Документи, засвідчені лише нотаріусом, в консульських установах не легалізуються. Поряд з оригіналами документів слід подавати також їх копії.
Є держави, з якими уряд України уклав дво та багатосторонні договори про скасування вимоги легалізації офіційних документів. Документи цих країн мають бути перекладені у бюро перекладів українською мовою, їх відповідність засвідчена нотаріально.
Таким чином, усі іноземні країни можна поділити на три групи в контексті процедури легалізації документів:
1) ті, що вимагають консульської легалізації,
2) ті, що вимагають проставлення апостиля,
3) і ті, що вимагають нотаріального засвідчення копій документів.
Детальніше за посиланням: Легалізація іноземних офіційних документів та ПЕРЕЛІК КРАЇН, ЩО ВИЗНАЮТЬ АПОСТИЛЬ
|
| |
| |
| Лика | Дата: П`ятниця, 13-Сер-2021, 12:14:33 | Повідомлення # 3 |
|
Дуже активний
Група: Адміністратори
Повідомлень: 65
Статус: Offline
| Апостиль для Белоруссии
С сентября 2018 года Белоруссия принимает документы, выданные в Украине, при условии проставления на них апостиля. В связи с этим Министерство Юстиции Украины проинформировало своим письмом от 02.04.2019 о применении принципа взаимности к принятию документов, выданных в Республике Белорусь, которые предъявляются на территории Украины непосредственно физическими и юридическими лицами Белоруссии. Посему, документы, выданные или заверенные органами государственной власти Белоруссии, которые предъявляются на территории Украины непосредственно физическими и юридическими лицами Белоруссии, должны приниматься в Украине при условии проставления на них апостиля.
|
| |
| |
