| Світлана_Медвєдєва | Дата: Четвер, 09-Вер-2021, 07:35:53 | Повідомлення # 1 |
|
Инициатор дискусій
Група: Модератори
Повідомлень: 24
Статус: Offline
| Рубрика «Державна реєстрація очима державного реєстратора»
Тема: Передача права постійного користування землею фермерському господарству.
Останнім часом доволі складним для державних реєстраторів є питання щодо реєстрації права постійного користування за фермерським господарством на підставі державного акту на право постійного користування землею, який виданий на ім’я голови фермерського господарства як на фізичну особу.
Дане питання є болючим для аграріїв, оскільки це питання, дійсно, давно слід урегулювати на законодавчому рівні. Є позиція Верховного суду України по справі 922/989/18 від 23.06.2020 року (провадження 12-205гс19), якою вказано, наступне.
„Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у правовідносинах постійного користування земельною ділянкою, наданою засновнику фермерського господарства, відбувається фактична заміна користувача й обов`язки землекористувача переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.Законодавством, чинним на момент створення СФГ, було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи.
Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ.
Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства.
Схоже роз’яснення видане Міністерством юстиції України від 22.07.2021 року № 38691\8.4.3/1-21, в якому, зокрема, зазначено, що для державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за фермерським господарством (у тому числі у разі смерті засновника, якому надавалася в користування земельна ділянка) подається документ, що підтверджує набуття засновником такого фермерського господарства права постійного користування.
На перший погляд, підстав достатньо для проведення державної реєстрації права постійного користування за фермерським господарством. Проте давайте звернемось до профільного законодавства державних реєстраторів прав, а саме, до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закону).
Хочу звернути увагу на обмежені повноваження державних реєстраторів. Статтею 10 Закону визначено перелік дій, які вчиняє державний реєстратор. Практика показала, що здійснення інших дій є перевищенням повноважень державного реєстратора як суб’єкта владних повноважень. Отже, відповідно до вищеназваної норми державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Керуючись ст. 24 Закону державний реєстратор відмовляє в державній реєстрації прав у разі якщо: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Так, ст. 27 Закону передбачає, що серед інших підставами для державної реєстрації прав є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, державний акт на право постійного користування землею та інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення (п.3 ст.3 Закону).
Таким чином, при розгляді заяви державний реєстратор встановлює суперечність між зареєстрованими правами (згідно даних Державного земельного кадастру правокористувачем є фізична особа) та заявленими правами (реєстрація за юридичною особою).
Жодних норм щодо порядку встановлення факту, що дана земельна ділянка використовується саме фермерським господарством, яке звернулось для проведення державної реєстрації, немає.
Всім відомо, що в однієї особи може бути кілька фермерських господарств, де він є засновником. У державного реєстратора відсутні правові підстави щодо дослідження факту реального правокористувача; також він не має права вимагати додаткові документи, крім тих, що передбачені вищевказаним Законом та постановою Кабінету Міністрів України № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Для прикладу, державний реєстратор не має права надіслати лист до податкових органів з проханням повідомити платника податку по даній земельній ділянці, не має права вимагати перелік всіх зареєстрованих фермерських господарств, де засновником є фізична особа, що вказана у державному акті, та здійснювати інші дії, що є фактично збиранням та оцінкою доказів.
Це пряме перевищення повноважень.В профільній постанові № 1127 «Про державній реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» також відсутній перелік документів, який подається державному реєстратору для проведення державної реєстрації переходу права постійного користування землею від фізичної до юридичної особи. Таким чином, державний реєстратор не може провести державну реєстрацію та надає вмотивовану відмову.
Слід зазначити, що державних реєстраторів також турбує це питання, адже фактично користувачем є фермерське господарство (в більшості випадків) та це необхідно відобразити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Членами ГО «Спільнота реєстраторів» буде підготовлено та направлено лист до Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням ініціювати відповідні зміни до законодавства, які дозволять фермерським господарствам безперешкодно реєструвати за собою право постійного користування на підставі державних актів на право постійного користування землею, що були видані на ім'я їх засновників.
Дану публікацію підготовлено головою ГО «Спільнота реєстраторів» Медвєдєвою Світланою спільно з Крістіною Сташеску.Звертаю вашу увагу! Позиція, викладена у публікації, є баченням її авторів. Рішення кожен державний реєстратор приймає самостійно та несе за нього персональну відповідальність!
|
| |
| |
